"Сідайте", - запропонувала Смарта приголомшеним побаченим Діані та Берті. 
      "Так, - сказала Діана, - ваш світ зовсім не схожий на наш Сонячний і складно так відразу звикнути до того, що бачиш. Хоча, насправді, вражає і справляє приголомшливе враження побачене тут. Мені подобається все нове, цікаве і незвичайне! Класно!" 
      Смарта підняла брови і здивовано запитала: "А що таке "класно"?" 
      Берта лежала на великій білій подушці, наївшись і розкинувши лапки на всі боки, але, почувши запитання Смарта, підвела голову й пояснила так: "Це вогонь, бомба бомбічна, гармата, п'ять з плюсом, кльово, неслабо, відпад, вищий пілотаж, не кисло, заліково! Ось, що таке "класно"! Зрозуміло?! Ви тут зовсім відсталі!" 
      Смарта подивилася на Діану: "Це якою мовою? У мене перекладач мовчить - таких слів не буває".

      Берта почухала животик: "Сонячною мовою! Це сонячною мовою". 
      Діана звернулася до Бертюни: "Так, Бертено, тобі властиво дивувати. Як багато я про тебе раніше не знала. Але, що ти винахідлива і тямуща - це точно і я в цьому ніколи не сумнівалася".

​

​

​

 

 

 

 

 

 

 

 

      А Смарте відповіла: "Все просто. Класно - це, коли супер, коли тобі щось дуже подобається і ти висловлюєш свої позитивні емоції таким словом. Але, все ж таки, як у вас живеться жителям Нижнього рівня?" 
      І Смарта почала свою розповідь: "Живуть вони в так званому "Нижньому рівні" - під землею, і хоч як би це не звучало дивно, але тут є абсолютно все для життя. Наступний рівень, який знаходиться ще вище, над ними - це Середній рівень - під водою, Водний світ. А, потім іде Повітряний рівень - на небі. Його так називають, тому що там немає твердої поверхні і все життя протікає в повітряному просторі. Між ними є портали, але не всі мають туди доступ. Тут же, на Нижньому рівні є багато міст, а мешканці в них відрізняються одне від одного. Але спілкування можливе завдяки фальшкостюму, вдягнувши який можна змінити зовнішній вигляд, щоб стати схожим на жителя того чи іншого міста, а щоб розуміти мову, для цього існує розмовний кулон. Ти його бачила. З його допомогою розумієш усіх: людей, тварин, птахів або, навіть, прибулих з іншого світу, - закінчила Смарта і подивилася на задоволену Берту, що розвалилася між подушками. - Я ж вас розумію". 
      І ще додала: "Ми зустрілися, коли я поверталася зі свята "Пухнастої черепахи". Вони живуть у місті, яке називається Особливе. Там живуть тільки черепахи. У них твердий панцир, але через кожні п'ять тисяч років, вони його можуть зняти. У них з'являється пух і черепахи насолоджуються легкістю буття. Смішні пухнасті черепахи. Їм це так сильно подобається, що вони зробили цей день святом. А, вигляд собаки за допомогою фальшкостюма я прийняла потім, щоб вести дефенс. Мені так захотілося. В образі черепахи - не зручно". 
      Діана помітила, що Смарта якось притихла: "Гей! Все добре? - запитала вона. 
      Смарта знехотя відповіла: "Знаєш, у принципі, можна було б сказати, що всі щасливі й усе гаразд, але, я думаю, що не все так, як хотілося б людям, які живуть на Нижньому рівні", - вона замовкла й замислилася. Потім, наче прокинулася, подивилася на сплячу Берту, на Діану, і додала: "Я б навіть сказала, що все мало б бути зовсім по-іншому: спокійне життя без хвилювань, розмірене й легке, безтривожне й умиротворене життя. А, адже, раніше, все так і було". 
      "Хм, навіть так? Здивувала, - сказала Діана, - я б навіть не подумала, що вам не весело. Вибач, що тут погано, а так і не скажеш. І в чому причина змін? Що не дає жителям Нижнього рівня жити спокійно і просто насолоджуватися тим, що вони існують? Начебто, для повноцінного життя все є і ви ні в чому не маєте потреби?" 
      Смарта подивилася на всі боки і її голос перейшов на шепіт: "Наш правитель міста Маїн Перший не справжній. Справжнього правителя звуть Барч. З нашої мови ім'я перекладається як Шановний. Зовні Барч схожий на мене, тому що спочатку наші предки - це один народ, а Маїн Перший прибув із Середнього рівня і захопив правління. Він з іншого світу. Так от, Барч і всі його попередники щиро любили жителів Нижнього рівня і завжди дбали про нас. Зараз він не править Нижнім рівнем, але він - живий! Це точно! У місті кажуть, що він перебуває в ув'язненні у Маїна Першого. Але, якщо почати нашу історію спочатку, то це має такий вигляд: багато часу тому, коли мені було лише сто років, тут, на Нижньому рівні сталося нещастя - катастрофа. Поверхня під ногами потріскалася і розійшлася на всі боки, а звідти почали з'являтися страшні чудовиська". 
      "Почекай, почекай із чудовиськами, - перебила Діана, - як це тобі було сто років? А, скільки тобі зараз?"

      "П'ятсот сімдесят, - усміхаючись відповіла Смарта. - Мій вік має складну назву на нашій мові, але якщо її перекласти на вашу, то дослівно звучить як "той, хто вже не дитина, але ще не дорослий". 
      Берта відкрила одне око й оцінювально подивилася на Смарту: "Гарний вигляд для підлітка, - швидко сказала Берта, - я б навіть сказала - зовсім молодий!" 
      "Ха-ха-ха..., - засміялася Смарта. Усе просто: будь-який мешканець міста Бажань може не набагато, але, якщо захоче, змінити свій вік - трохи молодший або трохи старший. Просто в голові уявляєш себе таким, яким хочеш бути - і змінюєшся. Для нас це звично, ми з цією здатністю народжуємося". 
      Діана була просто в шоці: "Ти можеш зовні змінювати свій вік?" 
      "Не на багато", - Смарта вже від душі сміялася зі здивованих друзів. 
      "Так, зрозуміло, - все ще дивуючись сказала Діана. Що було потім?" 
      Смарта встала й підійшла до вікна, подивилася навкруги, повернулася й облакотилася на нього, а потім продовжила: "Для всіх жителів почалося справжнє лихо: крах, крах усього, що було зроблено і побудовано - це був справжній колапс! Усе руйнувалося й падало, провалювалося в земляні тріщини, знищувалося й гинуло - повне спустошення! Ніхто не знав як це зупинити: ні наш правитель Барч, ні будь-хто. І ось тут з'явився Маїн. Тоді він був просто Маїн". 
      Смарта замовкла, підійшла до дивана, на якому сиділи Діана з Бертеною, і взяла фрукт, схожий на виноград, тільки ягоди були майже квадратні з червоною світловою серединою, налила у високі келихи напій, у якому кумедно оберталися маленькі бульбашки не від низу до верху, як ми звикли, а з боку в бік. Після цього, не поспішаючи, поставила тарілку з фруктами та напоями між собою та Діаною, а потім додала, - "Перший" - це він сам собі додав". 
      "То звідки він узявся на вашу голову?" - нетерпляче запитала Бертена. 
      Смарта посміхнулася малятку і продовжила: "Як я вже сказала, Маїн прибув до нас, із Середнього рівня - з Водного світу. Він був вигнаний звідти за крадіжку. Вкрав Жезл влади у правителя міста, в якому тоді жив. Я думаю, що він розраховував на те, що маючи Жезл влади, автоматично стане Великим правителем Нижнього рівня. Але, все не так просто, щоб ним стати - треба бути самому Великим! Для цього треба: мати авторитет у свого народу - визнану владу народом, здатність впливати на думки, міркування, поведінку інших людей і вміти керувати ними, щиро любити й піклуватися про тих, хто живе в його світі. 
Тоді народ погодиться з тим, що він гідний їхньої поваги, і вони прислухатимуться до свого правителя і до його рішень. Одним словом, треба спочатку бути справжнім лідером! А Маїн одразу почав не з того... І не має значення, що ти потім зможеш запропонувати своєму народові, а має велике значення - сам початок правління, а він почав із крадіжки - із серйозного злочину. Коли про це дізналася Вища влада Середнього рівня, Маіна вирішили схопити і покарати. Було ухвалено рішення вивести його на Головну площу і, щоб жителі міста самі вирішили, як із ним вчинити, - і зітхнувши, Смарта додала, - але йому вдалося втекти". 
      У повітрі повисла гнітюча тиша. Так буває: оповідач закінчив, а слухачі не можуть прокоментувати. Смарта мовчки не поспішаючи потягнула напій із келиха, в якому все неспокійно клекотіло, вирувало і пускало бульбашки. 
Діана засмучена розповіддю Смарти теж сиділа тихо. І, тільки Берта, сидячи на колінах у Діани і майже доторкнувшись до її келиха носом, стежила за бульбашками, які пропливають у ньому, а, коли ті лопалися, вона, мружачи оченята, морщила носика і смішно фиркала, мотаючи головою в різні боки. Смішна манюня! Суцільний позитив!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     

      Діана подивилася на Смарту: "Значить, існує перехід сюди з Водного світу?" 
      Смарта кивнула головою: "Так. Портали є між усіма рівнями. Але ти не забувай, у Маїна є Жезл влади, а в кого він у руках - той і Правитель. Щоправда, є маленька надія, що знайдеться хтось і все ж таки зможе перемогти Маїна

Першого в "Поєдинку розумів".